Представлено авторське бачення системи найбільш актуальних різновидів політико-правових практик як сукупності усталених дій (інтеракцій) політичних акторів, дуалістичних за природою та сферою суспільних відносин, де вони здійснюються. Надано загальну характеристику основних політико-правових практик держави, влади і політичних партій у сучасному соціополітичному просторі.

Досліджено та обгрунтовано роль соціального капіталу в генезі асоціальних явищ в Україні. Доведено, що соціальна згуртованість та єдність, яка базується на стійких соціальних звіязках між групами та всередині різних груп населення, спільній системі норм та цінностей, міжособистісній та суспільній довірі, є важливим фактором запобігання поширенню асоціальних явищ і формування суспільного здоров'я та благополуччя. Асоціальні явища є продуктом нелегітимних соціальних відносин, деструктивних соціальних норм, поширення недовіри до суспільних інститутів за умов поглиблення соціально-економічної нерівності в українському суспільстві.

Розглянуто проблему взаємодії органів влади та організацій громадянського суспільства як важливої детермінанти пом'якшення проблем, породжених соціально-економічною нерівністю. В цьому разі дослідження проведено з методологічних позицій, які враховують те, що поняття "громадянське суспільство" визначається як самоорганізована система соціально-економічних і політичних відносин, яка функціонує в правовому режимі соціальної справедливості, свободи, задоволення матеріальних та духовних потреб людини як вищої цінності суспільства.

Досліджено сутність, взаємозалежність та співвідношення економічних категорій: капітал, розширене відтворення капіталу та відтворення інноваційно-інвестиційного потенціалу економіки. Проаналізовано взаємозв'язок норми нагромадження капіталу та динаміки економічного зростання в контексті циклічності економічного розвитку.

Розглянуто роль інституту довіри в економічних відносинах суб'єктів господарювання, що взаємодіють на фінансовому ринку. Доведено, що невід'ємним елементом фінансового ринку, в якому суб'єкти господарювання здійснюють свій вибір, є норми, що грунтуються на індивідуалістичних цінностях і сприяють взаємній реалізації особистісних інтересів. Представлено портрет ідеального учасника фінансового ринку.

Проведено регресійний аналіз впливу податкових чинників на активізацію інвестиційних процесів в Україні протягом 2004 - 2008 рр., проаналізовано можливості та проблеми використання податкових пільг у вітчизняному бізнес-середовищі, визначено пріоритети посилення позитивного впливу системи оподаткування на розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні.

Аналіз громадської думки наприкінці року презентує загальні оцінки поточної ситуації в країні, оцінку результатів місцевих виборів та динаміку довіри до місцевих органів влади, динаміку електоральних орієнтацій, сприйняття стану демократії та погляд на політичну опозицію, самооцінки економічного становища та перспектив розвитку країни та власного життя, динаміку соціально-економічних оцінок та очікувань та динаміку довіри до основних соціальних інститутів та організацій.

Мета роботи - інтерпретація феномену приватної власності у соціальних теоріях утопічного соціалізму. Зазначено щодо обрунтування положень про соціальні дисфункції приватної власності. Вивчено аргументацію необхідності скасування приватної власності.

Проаналізовано деструктивність у розвитку сучасного українського суспільства, зумовлену політичною кризою, названо причини появи та особливості перебігу політичних конфліктів в Україні, охарактеризовано специфіку процесів, що відбуваються в політичному та соціальному просторі країни за умов політичної конфліктності, досліджено руйнівні наслідки конфліктності та запропоновано шляхи розв'язання наявних у суспільстві конфліктів та запобігання їх деструктивним наслідкам.

Проаналізовано сутнісне наповнення поняття "науково-технологічний потенціал" в процесі еволюції цивілізаційного розвитку економічної системи. Розглянуто основні складові науково-технологічного потенціалу та розмежовано їх відповідно до критеріїв індустріального та постіндустріального етапу.

Розглянуто еволюцію соціологічних підходів до вивчення спорту. Показано, що на становлення та розвиток соціології спорту суттєво вплинули теорії Т. Веблена, М. Вебера, Х. Ортеги-і-Гассета, Й. Гейзінги, К. Ясперса, Н. Еліаса, П. Бурдьє та ін. Відзначено, що у процесі вивчення спорту як соціального явища вчені зверталися до різних соціальних теорій: теорії гри, структурному функціоналізму, екзистенціалізму, структуралізму, теорії конфлікту, феноменології, теорії фігурації, символічного інтеракціонізму. Зазначено, що за сучасних умов широке застування у вивченні спорту знаходять постмодерністські теорії.

Досліджено соціальну дію. Надано типізацію соціальної дії за результатами факторного аналізу: емоційна дія, раціональна дія, статусна дія та референтна дія. Представлено групи-кластери акторів, що практикують вищеназвані типи дії з урахуванням гендерної специфіки: фемінінний, універсальний, маскулінний, залежний та андрогінний кластери. Диференційовано соціальну дію, що має місце в приватній та професійній сферах.

Здійснено порівняльний аналіз соцієтальних властивостей історичних епох модерну і постмодерну, розкрито зміст модусів соціальної та соцієтальної ідентичностей і на основі даних моніторингу соцієтальних змін висвітлено закономірності та особливості суспільної трансформації в Україні.

Розглянуто особливості еволюції фінансових відносин на українських землях і визначено характер економічної політики гетьманів. Обгрунтовано положення про те, що в процесі політичного та економічного протистояння XVI - XVIII ст. відбувалося зародження та розвиток фінансів як інститутів української державності.

Проаналізовано динаміку за роки ринкових реформ стану здоров'я та рекреаційних практик українських громадян на підставі даних багаторічного соціологічного моніторингу соціальних змін в українському суспільстві, що проводиться Інститутом соціології НАН України, і загальноєвропейського моніторингового проекту "Європейське соціальне дослідження". Аналіз емпіричних даних свідчить про незадовільний стан системи охорони здоров'я в Україні і дуже посередній рівень здоров'я громадян. Це становить серйозну загрозу майбутньому розвитку українського суспільства, погіршує якість людського потенціалу країни.

Розглянуто головні тенденції розвитку інститутів соціалізації в Україні та країнах ЄС. Показано успішний досвід європейської спільноти щодо виховання, освіти та становлення своїх громадян. Звернено увагу, що євроінтеграція насамперед має відбуватися не стільки в економічній і політичній сферах, скільки в соціальній, оскільки повага і безперечне визнання традицій, норм і правил кожної країни є основою сучасної демократії.

Розглянуто головні тенденції розвитку інститутів соціалізації в Україні та країнах ЄС. Показано успішний досвід європейської спільноти щодо виховання, освіти та становлення своїх громадян. Звернено увагу, що євроінтеграція насамперед має відбуватися не стільки в економічній і політичній сферах, скільки в соціальній, оскільки повага і безперечне визнання традицій, норм і правил кожної країни є основою сучасної демократії.

Проведено компаративний аналіз інституційних та економічних проблем формування вітчизняного бізнес-середовища на базі рейтингових оцінок провідних міжнародних організацій і соціологічних опитувань, узагальнено основні недоліки організаційно-економічних умов розвитку підприємництва. Визначено напрями подолання корупції, вдосконалення регуляторної політики та дозвільної системи вітчизняного бізнес-середовища.

Презентовано аналіз та перспективи розвитку суспільства знань в українських реаліях через інституційний та ціннісний потенціал розвитку такого суспільства. Концептуальною рамкою дослідження виступає парадигма неоінституційного аналізу.

Розглянуто підвищення ефективності планування заходів з охорони праці, обгрунтовано нову технологію вироблення рішень, реалізовану на основі інформаційних автоматизованих систем, стосовно завдань управління охороною праці на підприємствах та на галузевому рівні.